Name: Адвокат у сімейних справах
Address: Золотоустівська, 4 оф. 5, Київ, UA
Telephone: +38(097) 321-14-56
Price range: $$

Надаючи громадянам можливість юридично закріплювати подружні відносини, держава турбується про те, аби укладені шлюби відповідали діючи законодавчим нормам. В окремих випадках союз між чоловіком та жінкою може бути анульовано. Розглянемо найбільш важливі моменти, пов’язані із визнанням недійсності шлюбу, починаючи від того, хто має право звертатися до суду, закінчуючи практикою вирішення подібних справ.

Поняття недійсності шлюбу

З правової точки зору недійсність шлюбу є особливою формою, у якій держава відмовляється визнавати укладений шлюб актом, яким має юридичну силу з усіма відповідними наслідками. Її вираження полягає в судовому рішенні, яке виносить компетентний орган в процесі цивільного розгляду справи у разі підтвердження порушення умов, які законодавець встановлює для бажаючих укласти шлюб. Фактично це один із методів захисту від неправомірних дій.

Які існують підстави недійсності шлюбу?

Причини, через які шлюб можуть визнати недійсним, викладені в СКУ, а саме – в статтях 22 і 22-24. До основних підстав відносяться:

Наявність близьких родинних зв’язків. Якщо жінка з чоловіком є родичами першої лінії споріднення або рідними сестрою та братом, то зареєстрований між ними шлюб є недійсним. В першому випадку мова йде про ідентичне походження, тобто це діти з батьками, баба чи дід з онуком чи онукою тощо. Щодо рідних братів та сестер варто зазначити, що такими визначаються навіть ті, у кого спільним є лише один з батьків – це прописано в статті 26 СКУ. Тому шлюб і повнорідних, і неповнорідних братів та сестер може визнаватися недійсним.
Перебування одного чи обох партнерів в іншому шлюбі, який належним чином зареєстрований. Навіть якщо хтось один має паралельно чоловіка чи дружину, то їх союз визнається недійсним до того моменту, поки існують попередні сімейні відносини. Аби новий шлюб став дійсним, потрібно припинити минулий, отримавши документальне підтвердження, яким може бути свідоцтво про розлучення чи смерть чоловіка/дружини, судове рішення щодо визнання когось з подружжя померлим (якщо він чи вона зникає безвісти). Також можна врегулювати питання шляхом звернення до суду та визнання колишнього союзу недійсним.
Недієздатність одного з подружжя. Відповідно до статей 236-241 ЦКУ, якщо на момент укладання шлюбу було винесене та набуло чинності рішення суду щодо визнання когось з партнерів недієздатним, то такий шлюб не може бути дійсним.

Процес анулювання шлюбу

Якщо зацікавлена особа забажає анулювати актовий запис про укладання сімейного союзу з чоловіком чи жінкою, які відносяться до категорій, вказаних в частинах 13 ст. 39 СКУ, то їй потрібно написати та подати в орган ДРАЦС відповідну заяву.

Судове рішення про визнання шлюбу недійсним

Вирішувати питання, що стосуються визнання недійсності шлюбу, через суд, як зазначено в ст. 40СКУ, потрібно у наступних випадках:

у разі укладання союзу без справжнього бажання створювати сім’ю та отримувати й виконувати права та обов’язки чоловіка та дружини (мова йде про фіктивний шлюб);
якщо один чи обидва з подружжя не мали бажання вступати у шлюбні відносини. Про відсутність добровільної згоди кажуть у разі перебування чоловіка або жінки в нетверезому стані, наркотичному чи токсичному сп’янінні, а також за наявності підтверджених психічних хвороб – в цих випадках реєстрація вважається здійсненою через психічне або фізичне насильство.

Втім, якщо в процесі розгляду справи обставини, на основі яких можна було б підтвердити небажання когось одружуватися або відсутність добровільної згоди, зникають, тоді прийти рішення щодо анулювання шлюбу неможливо.

Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду

Можливість отримання судового рішення щодо недійсності шлюбу є у наступних категорій осіб:

усиновленої дитини та усиновлювача;
двоюрідних брата та сестри;
тітки та племінника;
дядька та племінниці;
осіб, який умисно приховали важливу інформацію про власний стан здоров’я, зокрема про тяжкі чи небезпечні для майбутнього чоловіка/дружини хвороби чи серйозні потенційні проблеми зі здоров'ям у нащадків;
осіб, які не досягли шлюбного віку й не мають дозволу на реєстрацію шлюбу.

Не вдасться визнати недійсність союзу, якщо дружина на момент подання звернення вагітна чи народила дитину та відноситься до категорії осіб, які вказані в п. 1, 2 і 4 ч.1 статті 41 СКУ. Також рішення не виноситься по відношенню до тих, хто на момент реєстрації був неповнолітнім, але надалі досяг шлюбного віку, чи йому надали належним чином оформлений дозвіл на утворення сім’ї.

Після ухвали рішення суду про визнання шлюбу недійсним особи, що його уклали, вважаються такими, що не реєстрували сімейних відносин, а будь-які подружні права та обов’язки щодо них не застосовуються. Перш за все, це стосується майнових та особистих прав, до яких відносяться права на отримання спільного прізвища, аліментних виплат та частки спільної сумісної власності. Це означає наступне:

якщо під час шлюбних відносин один з подружжя отримував кошти на утримання, то потім їх потрібно буде повернути, адже ЦКУ вважає їх отриманими без достатніх підстав, однак повернення може здійснюватися за строк не більше 3 років;
у разі поселення до житла іншого партнера не період недійсного шлюбу після суду чоловіка/дружину можна виселяти через відсутність юридичного права на проживання в ньому;
зникають підстави для зміни прізвища через реєстрацію шлюбу.

Майнові питання між колишніми партнерами вирішуються відповідно до норм не сімейного права, а ЦКУ. Остерігатися негативних наслідків розгляду справ про врегулювання права на часткову власність варто виключно тому з подружжя, хто свідомо знав про наявність перешкод для укладання союзу, але не повідомив про це іншого чи орган державної реєстрації.

Можете отримати ЮРИДИЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ від наших сімейних адвокатів

Телефонуйте в офіс адвоката з розлучення, телефон в Києві +38(097) 321-14-56 Viber, WhatsApp, Telegram ми розпочнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години

Хто має право на звернення до суду?

В якості заявника можуть виступати:

дружина або чоловік;
орган опіки та піклування у разі недієздатності особи;
піклувальник, опікун, прокурор, які захищають права когось з подружжя;
інші особи, чиї права порушує укладений шлюб.

Розмір судового збору може бути різним – під час розрахунку варто орієнтуватися на положення частини другої статті 4 ЗУ № 3674-V від 8 липня 2011 року.

Шлюб, що визнається неукладеним

Однією з форм відмови держави у визнанні подружніх стосунків та їх наслідків є визнання шлюбу неукладеним. Таке рішення виносить суддя, якщо процедура реєстрації проходила без присутності нареченого та/або нареченої, тобто співробітник органу РАЦС не міг оцінити стан учасників процесу та отримати підтвердження добровільної згоди. Звернутися до суду може будь-яка зацікавлена особа.

Практика Верховного Суду при визнанні шлюбу фіктивним

Аби розібратися в особливостях подібних справ та спрогнозувати результат розгляду заяви, потрібно звернути уваги на те, які рішення вже приймав ВС України:

В постанові Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 року, а саме – в 2 абзаці пункту 13, вказується, що обов’язковим є визнання подружніх відносин недійсними у тому випадку, якщо реєстрація була фіктивною (умови вказані в статті 40 СКУ) чи наречений або наречена не висловили належним чином добровільної згоди на створення сім’ї. Водночас, якщо в процесі судового розгляду зникли обставили, що підтверджують небажання вступати у шлюбні відносини, то визнати союз недійсним не можна.
Як вказано в постанові ВСУ у справах № 591/1860/16-ц, № 750/6471/15-ц, неможливо назвати шлюб фіктивним і через це визнати недійсним виключно на підставі доводів заявника про наявність у відповідача корисливої мети створення сім’ї.
Вирішення питання щодо фіктивності союзу базується на визначенні наміру громадян під час його створення. Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду ВС у справі № 752/2337/16-ц, існує досить багато причин зареєструвати несправжній шлюб. Головними є бажання покращити житлові умови, отримати значну спадщину чи вирішити питання легального перебування в країні. Аби підтвердити наявність нещирого наміру, суду потрібно оцінити речі, які не мають правового характеру, на кшталт бажання мати спільний побут, турбуватися про партнера, підтримувати фінансове становище сім’ї тощо.
Під час розгляду справи № 285/720/16-ц ВС встановив, що для визнання союзу недійсним недостатньо роздільного проживання, відмови від проведення святкової церемонії або наявності у когось з подружжя певних фінансових зобов’язань. Якщо стосунки у парі напружені, часто трапляються скандали, припиняються інтимні відносини тощо, тоді потрібно подавати заяву про розлучення.

У випадках, коли суду вдається дізнатися про обставини, які доводять відсутність бажання одного и обох з пари створювати справжню сім’ю з усіма обов’язками та правами, передбаченими діючим українським законодавством, то єдиним правильним рішенням є визнання шлюбу недійсним. Наведемо приклади:

Під час розгляду справи № 752/2337/16-ц було виявлено, що дружина не приймала участі в догляді за здоров'ям чоловіка, коли він знаходився в стаціонарі туберкульозної лікарні. Суд не підтвердив наявність дзвінків, візитів та організації нею поховання після загибелі чоловіка. Також вона не змогла представити докази спільного проживання протягом 9 місяців шлюбу, однак виявилося, що за цей період з житла померлого виписали його неповнолітню дитину, замість якої зареєстрували дружину, після чого житло швидко продали. Додатково з'ясувалося, що захистом інтересів загиблого в процесі скасування місця проживання дитини, подальшої приватизації житла та відчуження займався батько дитини дружини, який є зацікавленою особою. Зважаючи на це, ВС дійшов висновку, що початкові корисливі мотиви укладання шлюбу в подальшому можуть компенсуватися появою наміру жити однією сім’єю, турбуватися одне про одного, народжувати спільних дітей, відвідувати рідних, вести спільне господарство.
Розглядаючи справу № 295/472/18, Верховний суд надав схожі на зазначені вище роз’яснення у постановки від 1 липня 2021 року. Під час судового процесу вдалося з’ясувати, що одна зі сторін прагнула виїхати за межі України, а інша – готова була зареєструвати шлюб, аби допомогти це зробити, а отримані в якості винагороди гроші витратити на забезпечення лікування хворої матері. Остання стала посередникам у відносинах майбутніх чоловіка та дружини. Після виконання домовленостей жодна зі сторін не подала заяву про розірвання шлюбних відносин. Надалі один з подружжя помер, а інший отримав майно як спадкоємець першої черги, адже вони досі були одруженими перед законом. Ініціатором розгляду справи став один з родичів загиблого (двоюрідний брат), який міг би претендувати на спадщину у випадку визнання шлюбу недійсним. У позовній заяві та на суді він зазначив, що причиною укладання союзу стало прохання померлої матері, а не бажання пари створити сім’ю та вести спільний побут.

В цій ситуації ВС роз’яснив, що анулювання шлюбу можливе через його фіктивність або відсутність добровільної згоди будь-кого з партнерів. Існує досить багато причин зареєструвати несправжній шлюб. Головними є бажання покращити житлові умови, отримати значну спадщину чи вирішити питання легального перебування в країні. Аби підтвердити наявність нещирого наміру, суду потрібно оцінити речі, які не мають правового характеру, на кшталт бажання мати спільний побут, турбуватися про партнера, підтримувати фінансове становище сім’ї тощо. Разом з тим, якщо під час подальшого життя у подружжя виникає намір народжувати дітей, опікуватися одне одним, будувати спільне майбутнє, проводити відпочинок разом, робити спільні великі покупки та інші речі, притаманні справжній сім’ї, то це компенсує початкові корисливі мотиви вступу в шлюбні відносини. Окрім того, ВС постановив, що неможливо анулювати сімейний союз виключно на підставі того, що один з подружжя після весілля виїхав за кордон та не проживає разом з іншим через роботу.