Одразу після народження дитини законодавство зобов'язує батьків опікуватися нею, що передбачає серед іншого фінансове забезпечення. Але дуже часто між чоловіком та жінкою виникають суперечки відносно здійснення аліментних виплат, врегулювати які вдається лише в судовому порядку. У разі невиконання матеріальних обов’язків порушник закону має нести відповідальність.
Правові підстави відповідальності батьків за несплату аліментних виплат
Основними документами, які встановлюють необхідність сплати коштів на дітей, є:
- Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ВР УРСР ратифікувала відповідною Постановою № 789-XII від 27.02.1991 року (для України документ набув чинності 27.09.1991 року). В ч. 1 та 2 статті 27 цього документу вказано, що державою визнається право кожного неповнолітнього на отримання достатнього рівня життя, який потрібен для його розвитку (не лише фізичного та розумового, а й морального та соціального). На батьків чи опікунів покладається основна відповідальність за створення дитині належних умов життя в межах їхніх статків та здібностей.
- Конституція України, де в ст. 51 говориться про зобов’язання матері й батька утримувати нащадка до досягнення ним чи нею 18-річного віку.
- СКУ, де в статті 180 проголошується про необхідність фінансового забезпечення неповнолітніх дітей батьками.
- ЗУ № 2402-III від 26 квітня 2001 року, що вказує на право кожної дитини на рівень життя, потрібний задля її всебічного розвитку. Також в документі зазначається, що за створення умов для нормального зростання відповідальні саме батьки чи громадяни, які виконують їхні функції.
Дехто з батьків в добровільному порядку здійснює виплати на забезпечення малюка, навіть у разі проживання окремо. Але є й ті, кого до цього змушують примусово. На практиці в більшості випадків справа вирішується через суд, куди один з батьків звертається з відповідною вимогою.
В ч. 3 ст. 181 СКУ вказано, що призначення аліментів відбувається в судовому порядку, при цьому отримувач (батько, матір чи інший офіційний представник, який проживає з неповнолітнім) може сам обирати форму виплат. Мова може йти про сплату частки доходу другого з подружжя (в тому числі колишнього) або про перерахування щомісячно фіксованої суми. Якщо в майбутньому одержувач захоче змінити спосіб передання коштів, то він має право це зробити, звернувшись до суду з такою заявою.
Важливою особливістю аліментних виплат є те, що гроші юридично є власністю дитини. Це означає, що законний представник неповнолітнього має можливість використовувати їх лише на задоволення потреб дитини та задля її інтересів.
Розмір платежів після останніх законодавчих новацій збільшився. Наразі мінімум на одного неповнолітнього призначають 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідної вікової категорії, тоді як раніше суд міг призначити виплати від 30%.
Саме суд, відповідно до ст. 183 СКУ, приймає рішення щодо того, скільки відсотків від доходу повинен перераховувати на дитину платник. Той з батьків, хто безпосередньо опікується дитиною та проживає з нею на одній території, може подати позов, аби отримати судовий наказ про стягнення виплат від заробітку іншого з батьків:
- на 1 дитину – 25%;
- на двох – 2/3;
- на трьох чи більше – 50%.
Чинне законодавство встановлює максимальний розмір виплат на рівні 10 ПМ на кожну дитину певної вікової групи.
Якщо отримувач коштів вважає за потрібне, то відповідно до ст. 184 СКУ він може у заяві зазначити бажання отримувати конкретну суму кожного місяця в якості аліментів. Суд визначає розмір з урахуванням того, що законний представник може подати позов про стягнення коштів, розмір яких складає 50% ПМ на дитину відповідної вікової категорії.
Зважаючи на збільшення кількості небажаючих виконувати фінансові зобов’язання щодо власних дітей, влада робить кроки задля посилення відповідальності для тих, хто не платить аліменти. З такою метою був прийнятий ЗУ № 2475-VIII від 3 червня 2018 року. Окрім більш жорсткого покарання на відмову від виплат документ передбачає збільшення періоду, за який можна стягнути кошти на зростання та розвиток дитини.
Види відповідальності за несплату аліментів
Зараз для порушників передбачені три види відповідальності:
- Цивільна – визначається ст. 196 СКУ у вигляді сплати неустойки, розмір якої встановлює суд.
- Адміністративна у вигляді відмови від надання житлової субсидії, призначення суспільно корисних робіт, заборони перетину державного кордону, обмеження можливості керувати автотранспортом та користуватися зброєю, заборони на полювання. Перелічені покарання прописані в АК, ЗУ № 1404-VIII та постанові Кабміну №848.
- Кримінальна – передбачає здійснення громадських робіт протягом 80-120 годин, арешт тривалістю до 90 днів або обмеження волі до 2 років.
Вид відповідальності визначається з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, строку та причин несплати, а також суми заборгованості.
Цивільна відповідальність за несплату аліментів
Головна умова, за якої існує можливість звернутися до суду та стягнути пеню – наявність провини батька, що не проживає з дитиною, у відсутності виплат. Неможливо отримати неустойку у випадках, коли гроші не сплачуються через тяжке захворювання платника, помилки бухгалтера підприємства під час здійснення платежів чи за наявності інших поважних причин. У випадку наявності вини законний представник дитини має право на отримання додаткових коштів, при цьому пеня призначається незалежно від того, чи слугувало причиною несплати свідоме небажання платника виконувати обов’язки або його необережність.
Важливий момент – статтею 196 СКУ можливість стягнення неустойки передбачена виключно для тих ситуацій, коли є законне рішення суду про призначення виплат на дитину. Таким чином, якщо батьки підписали договір про утримання неповнолітнього та не прописали в ньому чітко покарання за відсутність платежів, тоді на стягнення пені розраховувати не варто.
В частині першій статті 196 СКУ вказано, зо розмір пені у разі несплати аліментів розраховується наступним чином – за кожен день прострочення по 1% від тієї суми, яку не перерахував платник. Нарахування неустойки здійснюється до дня видачі судом рішення щодо стягнення пені чи до дня погашення заборгованості за аліментами. Однак розмір додаткових нарахувань не може перевищувати 100% суми боргу.
Якщо пеня стягується з громадянина, до якого відповідно до ч. 14 ст. 71 ЗУ № 1404-VIII застосовуються заходи примусового виконання, тоді максимальний її розмір розраховується шляхом віднімання розміру застосованих заходів від загального боргу перед одержувачем.
Куди звернутися
Аби отримати пеню, потрібно скласти та подати до суду позовну заяву з прохання притягнути порушника до цивільної відповідальності.
Вартість
Для позивача в будь-яких справах, які стосуються індексації аліментів чи отримання пені за прострочені виплати, подання звернення до суду є безкоштовним, про що чітко вказано в пункті 3 частини 1 статті ЗУ № 3674-VI.
Можете отримати ЮРИДИЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ від наших сімейних адвокатів
Телефонуйте в офіс адвоката з розлучення, телефон в Києві +38(097) 321-14-56 
Viber, 
WhatsApp, 
Telegram ми розпочнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години
Які потрібні документи
Під час підготовки заяви до суду потрібно керуватися вимогами, що вказані в ст. 175-175 ЦПКУ.
У кожному конкретному випадку може використовуватися свій перелік документів, які б дозволяли аргументувати справедливість вимог, які викладає в позові заявник. Це зумовлюється різноманіттям обставин, що можуть впливати на сплату коштів на дитину. Обов'язково потрібні копії наступних паперів:
- свідоцтво про розлучення;
- свідоцтво про народження кожної дитини, на яку стягують аліменти;
- судове рішення про призначення виплат на дитину або дітей;
- розрахунок заборгованості.
Тривалість розгляду справи
Подаючи заяву, багато законних представників неповнолітніх турбуються, що процес затягнеться, але існують передбачені законом обмеження за строками. На розгляд позову судовому органу надається до 120 днів з дня, коли відкривається провадження (можуть бути винятки, про які варто уточнити в адвоката). Аби зрозуміти перспективи притягнення порушника до цивільної відповідальності, варто вивчити результати подібних проваджень в українській судовій практиці. Серед них:
- Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року у справі № 181/1104/17;
- Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року у справі № 754/7045/17.
Адміністративна відповідальність
Починаючи з 06.02.2018 року, в Україні діє ЗУ № 2234-VIII, прийнятий 07.12.2017 року. Цей документ містить перелік важливих законодавчих змін. що дозволяють покращити механізм примусового отримання коштів від громадян, які не сплачують аліменти. Цей крок влада зробила заради того, аби покращити захист дітей у випадках відсутності своєчасних надходжень на їх утримання від батьків, які мешкають окремо.
В чому можуть обмежити боржника?
Відповідно до статті 71 ЗУ № 1404-VIII, якщо особа має заборгованість по аліментним виплатам, розмір котрої більше в 4 рази призначеної судом суми щомісячних відрахувань, тоді після отримання позову від отримувача коштів суд може:
- обмежити порушника прав дитини у можливості перетину українського кордону – заборона на виїзд за кордон діятиме, допоки вся сума боргу не буде сплачена;
- заборонити керувати транспортними засобами до виконання в повному обсязі зобов’язань перед неповнолітнім сином чи донькою;
- позбавити боржника можливості займатися полювання до остаточного врегулювання питання з боргами зі сплати коштів на дитину чи дітей;
- обмежити до сплати повної суми заборгованості у можливості користуватися зброєю (пневматичною, вогнепальною мисливською) та пристроями українських виробників, призначених для відстрілу патронів та оснащених снарядами несмертельної дії. Відповідно до положень ЗУ № 2455-IX від 27.07.2022 року, цей вид покарання під час воєнного стану не використовується.
Перелічені постанови виносяться по відношенню до боржників, які не сплатили аліменти на суму, що перевищує визначені судом виплати за 3 місяці, у випадку, коли гроші використовуються на дитину, яка має:
- будь-яку групу інвалідності;
- вроджені внутрішньоутробні порушення ЦНС;
- складні вроджені вади розвитку;
- ДЦП;
- злоякісні пухлини;
- системні хвороби крові;
- орфанні захворювання;
- інсулінозалежний цукровий діабет;
- ниркові патології IV ступеня в гострій чи хронічній формі;
- тяжкі травми;
- потребу в пересадці донорського органа;
- психічні розлади;
- необхідність в паліативному догляді.
Під час винесення рішення суд зважає на усі обставини та не завжди виносить ухвали щодо обмеження боржника у правах. Винятками із загального правила є ситуації, коли:
- Через покарання платник втрачає єдиний засіб отримання грошей для існування та сплати аліментів.
- Має місце відстрочка або розстрочка сплати виплат у встановленому законом порядку.
- Платник на момент винесення рішення перебуває на строковій військовій службі, підписав контракт зі Збройними силами України, служить за призовом під час мобілізації. Також до цієї групи відносять боржників, які в особливий період виконують бойові завдання в зоні антитерористичної операції, на окупований територіях тощо.
- Транспортний засіб використовується особою з інвалідністю – мова може йти про самого боржника (має бути відповідне посвідчення) або про особу, яка знаходиться на його утриманні та має оформлену інвалідність другої або першої групи.
Після останніх змін в законодавстві, батьки або інші законні представники, які проживають з дитиною та опікуються нею, мають право без звернення до другого з батьків вирішувати питання щодо переміщення неповнолітнього за кордон з метою:
- відпочинку;
- діагностики та лікування;
- реабілітації;
- навчання.
Така можливість з'являється, якщо платник не перераховує кошти на дитину, а загальна сума боргу перевищує встановлений розмір платежів за 3 місяці. Однак варто враховувати, що обійтися без згоди можна лише в тому випадку, якщо перебування за межами країни не перевищуватиме 30 днів.
Після того, як розмір боргу перевищить суму, призначену судом, за 3 місяці, одержувач може ініціювати стягнення з майна боржника. Ця процедура зможе здійснюватися паралельно з примусовим отриманням належних коштів на дитину з заробітної плати. Вирішити, як краще діяти саме в вашому випадку, допоможе юрист, адже обставини бувають різними.
Додатково батько чи матір, що мешкає з дитиною, може подати заяву до органів досудового розслідування та наголосити на ухиленні платника від своїх обов’язків перед дитиною. Про наявність такої можливості обов'язково повідомляє державний виконавець під час розгляду справи.
Якщо утворюється борг зі сплати коштів на дитину, розмір якого більше за суму визначених судом виплат, тоді на боржника можуть накладатися штрафні санкції. За 1 рік сума штрафу може складати 20% від розміру заборгованості, за 2 роки – 30%, за три роки – половину від загальної суми боргу. Відповідна постанова про призначення штрафних санкцій у вказаних розмірах виноситься судовим органом після того, як чоловік або жінка не сплачує аліменти більше року. Стягнення коштів відбувається в примусовому порядку на користь отримувача аліментів.
Стаття 8 ЗУ № 1404-VIII передбачає можливість арешту статків особи, яка на платить аліменти, в автоматизованому режимі після видання відповідного виконавчого провадження у порядку, який встановлює Мін’юст за погодженням Національного банку. Задля цього використовується спеціальна автоматизована система.
Якщо боржник не робить виплати протягом трьох місяців, тоді його дані автоматично потрапляють до Єдиного реєстру боржників, що передбачено в положеннях розділу 10 затвердженого наказом Мін’юсту № 2432/5 від 05.08.2016 року Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.
Після потрапляння до переліку боржників, у громадянина немає можливості підписувати будь-які договори, що стосуються майнових прав. Задля забезпечення цієї правової норми, усіх державних реєстраторів, до яких відносяться й нотаріуси, законодавство зобов'язує проводити перевірку наявності відомостей про учасників правочинів в Єдиному реєстрі боржників. Якщо інформація присутня, тоді особі відмовлять у наданні послуг щодо фіксації угод, пов’язаних з майном.
Можете отримати ЮРИДИЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ від наших сімейних адвокатів
Телефонуйте в офіс адвоката з розлучення, телефон в Києві +38(097) 321-14-56 Viber, WhatsApp, Telegram ми розпочнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години
Призначення суспільно корисних робіт
Часто трапляється, що платники відмовляються платити гроші на дитину протягом тривалого часу, і для таких випадків передбачений такий спосіб несення відповідальності як здійснення суспільно корисних робіт. Його використовують, якщо розмір боргу перевищує призначені судом платежі за півроку. Спершу державний виконавець складає протокол, де вказує, що особа порушила положення ст. 183-1 КУпАП. Далі цей документ спрямовується до суду за місцезнаходженням компетентного виконавчого органу. Після початку дії Закону № 2234-VIII призначити суспільно корисні роботи можуть боржникам, які не сплатили коштів на суму за 3 місяці.
Якщо той з батьків, який проживає окремо, має борг, розмір якого перевищує виплати за 6 місяців до дня примусового виконання виконавчого документа, тоді:
- одержувач коштів звертається з заявою до суду з проханням надати довідку про наявність боргу зі сплати коштів на дитину;
- суд виконує прохання стягувача, зазначаючи в документі, що розмір боргу перевищує виплати за півроку.
Скористатися отриманою довідкою можливо протягом 1 місяця, після цього вона стає недійсною, тому так важливо попередньо скоординувати дії з юристом, аби дарма не витрачати час.
Якщо протягом календарного року порушник знову не сплатить аліменти, зробить це невчасно або не в повному обсязі, і це буде належним чино зафіксовано, тобі йому можуть призначити суспільно корисні роботи терміном 240-360 годин. Ухилянтам від покарання, як визначено в статті 183-2 КУпАП, загрожує адміністративний арешт строком до 10 діб.
Куди звернутися
Коли потрібно притягнути батька або матір, яка не проживає з дитиною та більше півроку не платить аліменти, до адміністративної відповідальності, потрібно подати відповідну заяву до державного виконавця, який контролює виконання провадження щодо стягнення грошей на неповнолітнього.
Позбавлення боржників права на житлову субсидію
Одним із наслідків несумлінної поведінки громадянина або громадянки по відношенню до власної дитини є позбавлення можливості отримувати гроші від держави на сплату комунальних послуг. В пункті 7 частини 14 Постанови Кабміну № 848 вказано, що житлова субсидія не може надаватися, якщо бодай один член домогосподарства чи член його сім’ї внесений до Єдиного реєстру боржників. Винятки становлять особи, які:
- мають наркотичну чи алкогольну залежність (повинна бути відповідна довідка);
- страждають від психічних захворювань;
- знаходяться під домашнім арештом або під вартою;
- відсторонені під роботи під час розгляду кримінального провадження.
Відповідальність за несплату аліментів, передбачена КК України
Кримінальну відповідальність діюче національне законодавство (а саме – ст. 164 КК) передбачає для:
- осіб, що злісно ухиляються від перерахування коштів на дитину після винесення відповідного судового рішення;
- батьків чи інших законних представників, які мають на утриманні повнолітніх непрацездатних дітей чи дітей молодше 18 років, але злісно не виконують свої обов’язки.
Також існує покарання за відмову від утримання непрацездатних батьків. Відповідно до ст. 165 КК, за таке правопорушення можна отримати штраф, розмір якого складає 100-200 НМДГ. Також у таких випадках передбачається участь у громадських роботах протягом 80-120 годин, виправних роботах протягом 1 року (максимум) або обмеження волі до 2 років. Якщо обвинувачуваний раніше вже вчиняв аналогічний злочин, тоді його покарання збільшується – суд може видати рішення про призначення виправних робіт на строк до 2 років, громадських робіт на термін 120-240 годин або ув’язнити порушника на 2-3 роки.
Важливо розуміти, що з юридичної точки зору визначається як злісне ухилення від сплати аліментів на дитину чи матеріального забезпечення непрацездатних батьків. У ст. 164-165 КК вказано, що це дії боржника, мета яких складається в невиконанні судового рішення. Мова може бути про втечу до іншого регіону, навмисне приховування статків, перепис майна на третіх осіб, фіктивне одруження чи хворобу, таємне працевлаштування в новому місці тощо. Обов'язковою умовою є наявність підтвердження того, що людина не платить гроші мінімум 3 місяці.
У певних ситуаціях періодичні затримки або тривалий період несплати злісним ухилянням не вважаються. Так буває, якщо платник за поважних причин не виконував свої батьківські обов’язки. Це може бути:
- відсутність роботи та джерел доходу;
- тяжка хвороба, яка документально підтверджується;
- неможливість виділення грошей на дитячі потреби через складне матеріальне становище родини.
Стати фігурантом кримінальної справи, як зазначається в частині 1 статі 389-2 КК, можуть злісні ухилянти від суспільно корисних робіт. Якщо боржник після призначення адміністративної відповідальності не з'являється для виконання робіт, тоді суд може винести рішення про позбавлення його свободи на строк до 2 років. Також покарання відповідно до статті 382 КК можуть отримати особи, які свідомо відмовилися від виконання або перешкоджали здійсненню судового рішення, ухвали або вироку після набрання ними чинності.
У випадках, коли мова йде про відкриття кримінальної справи щодо вчинення злочину, вказаного в ч. 1 ст. 164 КК, потрібна заява під потерпілої сторони. Лише за наявності офіційного звернення прокурор або слідчий може розпочати провадження – цей нюанс прописаний в ч. 1 ст. 477 КК.
Коли можуть притягнути до кримінальної відповідальності?
Щоб людина отримала покарання через несплату аліментів, мають бути підстави для звинувачення її в цьому правопорушенні. Відкрити справу можливо, якщо:
- батько чи матір не платить аліменти, що призводить до формування заборгованості на суму, яка перевищує розмір платежів за квартал – попередньо потрібно отримати довідку, яка підтверджує цей факт;
- до судового органу надійшло звернення від того з батьків, який утримує неповнолітнього та проживає з ним, з проханням стягнути аліменти, і після розгляду позову його задовольнили;
- наявні ознаки злісного ухиляння особи від виконання покладених на нього законом або судовим рішенням фінансових зобов’язань щодо забезпечення умов зростання дитини чи утримання непрацездатних батьків. Важливо зібрати докази, які підтверджували б вашу позицію, і в цьому найкраще допоможе досвідчений юрист. Самостійно підготувати папери, які б доводили приховування статків чи таємну зміну місця роботи, вкрай важко.
Як потрібно діяти
Отримувач виплат повинен перш за все підготувати заяву щодо кримінального правопорушення, яке вчинив платник, відмовившись надавати кошти на дитину. Документ готується з урахуванням положень Закону України «Про звернення громадян» та передається особисто чи поштою до чергової частини поліції. Інформація, яка має обов'язково бути присутня в заяві:
- хто звертається до поліції (ПІБ заявника);
- до якого конкретно органу (назва) та посадової особи (ПІБ) направляється звернення;
- де проживає заявник – адреса може не співпадати з місцем реєстрації;
- деталі ситуації, що склалася між боржником та тим з батьків, який мешкає з дитиною;
- перелік свідків, які можуть підтвердити вашу позицію;
- прохання додати дані справи до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- документи, що є доказами у справі;
- дата подання заяви та підпис.
Повідомлення чи заява, яку громадянин чи громадянка надає у встановленому законодавством порядку, приймається та належним чином реєструється. Відповідальність за це згідно з ст. 214 КПК покладається на службову особу, яка має повноваження приймати та фіксувати звернення громадян про вчинення кримінальних правопорушень (це може бути прокурор, слідчий тощо). Заявникам потрібно знати, що держслужбовець не має права відмовити у прийнятті та реєстрації заяви, однак важливо її правильно скласти, аби отримати потрібний результат після судового розгляду.
Адвокат з розлучень
Телефонуйте нам - ми відповимо на всі ваші питання
Viber, WhatsApp, Telegramчи запишіться на консультацію
